Deprecated: mysql_escape_string(): This function is deprecated; use mysql_real_escape_string() instead. in /var/www/nosok/data/www/mirskazki.com.ua/engine/classes/mysqli.class.php on line 162 Deprecated: preg_replace(): The /e modifier is deprecated, use preg_replace_callback instead in /var/www/nosok/data/www/mirskazki.com.ua/engine/classes/templates.class.php on line 72 Deprecated: preg_replace(): The /e modifier is deprecated, use preg_replace_callback instead in /var/www/nosok/data/www/mirskazki.com.ua/engine/modules/show.full.php on line 243 Deprecated: preg_replace(): The /e modifier is deprecated, use preg_replace_callback instead in /var/www/nosok/data/www/mirskazki.com.ua/engine/modules/show.full.php on line 527 Deprecated: preg_replace(): The /e modifier is deprecated, use preg_replace_callback instead in /var/www/nosok/data/www/mirskazki.com.ua/engine/classes/templates.class.php on line 64 Deprecated: preg_replace(): The /e modifier is deprecated, use preg_replace_callback instead in /var/www/nosok/data/www/mirskazki.com.ua/index.php on line 99 Троє братів і песиголовець (на украинском языке) » Мир сказки - сайт для детей и родителей: сказки, книги, мультфильмы, игры и многое другое

НАВИГАЦИЯ ПО САЙТУ

НАРОДНЫЕ СКАЗКИ

АВТОРСКИЕ СКАЗКИ

СЕМЕЙНЫЙ ДОСУГ

ОБУЧЕНИЕ И РАЗВИТИЕ РЕБЕНКА

СОВЕТЫ РОДИТЕЛЯМ


РЕКОМЕНДУЕМ


Array
•   Мир сказки - сайт для детей и родителей » Читать онлайн народные сказки » украинские народные сказки. » Троє братів і песиголовець (на украинском языке) 

Украинская народная сказка

Троє братів і песиголовець (на украинском языке)

Колись на Верховині жили троє братів: Петро, Микола й Іван. Були вони такі бідні, що крім живої душі нічого не мали. Заробити не було де, а їсти треба. Думали вони, думали, що робити і вирішили найнятись пастухами.
Прийшла весна, весела, рум’яна, запашна. Все ожило, зазеленіло. Заструменіли потоки, заспівали пташки, повіяв над полонинами вітерець.
Погнали брати овець на полонину. Пасли через цілу весну й літо. А як прийшла осінь, зібрались в село. Лиш стали спускатись з гір, як піднялася буря. Вівці втекли до лісу, і ніяк пастухи не могли їх звідтам вигнати. Прийшлося заночувати в лісі. Стали розводити багаття, щоби зігрітись і висушити одяг. Якось назбирали попід колодами сухого листя, розвели вогонь, зварили вечерю, а потім лягли й стали по черзі казки розповідати. Довго їх повідали, аж поки сон їх не зморив. Раптом чують: хтось в лісі кричить:
— Буй, бу-у-уй!
Микола озвався:
— Гей, Ге-е-ей!
І знову хтось вже ближче крикнув:
— Буй, бу-у-уй!
Микола знову:
— Гей, ге-е-ей!
І втретє голос почувся вже зовсім близько:
— Буй, бу-у-уй!
Глянули брати й поніміли з жаху: стоїть перед ними песиголовець. Сам величезний, тіло людське має, а голову псячу. На лобі око, як жарина палає.
Микола першим оговтався і крикнув псам, щоби песиголовця нагнали. Але пси песиголовця не чіпають.
— На що-сти мене кликали? — питає песиголовець.
Брати мовчать, не знають, що мають казати.
— Ну раз так, то підете зі мнов. Або буде вам тут кінець.
Налякались брати, пішли за песиголовцем. Де вже їм було боротись з таким чудовиськом. Пішли пастухи, а за ними й вівці.
Йшли брати цілу ніч, а на ранок прийшли до велетенських скель. Песиголовець загнав овець в сарай, а братів замкнув в сінях. Сидять брати й не знають, що песиголовець розклав в печі вогонь, щоби засмажити на ньому котрогось із них, а то й всіх зразу. Як піч добре розтопилась, прийшов песиголовець і став вибирати, котрого з братів взяти. Айбо були всі три такі худі, що вирішив песиголовець їх трохи підгодувати спочатку. А сам тим часом пішов в сарай, вибрав двох жирних овець, засмажив і з’їв.
Микола то все бачив крізь шпару в дверях і дуже зажурився. Не хотів він вмирати такою поганою смертю, та й братів йому було шкода. Став він думати, як би вберегтись від напасті.
— Мусимо щось робити, інакше згинемо,— сказав він братам.
Коли песиголовець ліг спати, Микола взяв велике поліно, пробрався в його кімнату і з усієї сили вдарив песиголовця по голові. Хоч і не вбив, але око вибив. Петро й Іван тим часом вискочили з хати й сховались помежи скелями.
Скочив з болю песиголовець, та так, що головою стелю проламав. А на горищі мав багато горіхів, і вони стали сипатись в дірку. Почув песиголовець, що горіхи сиплються, й каже:
— Добре, що горіхи сюди посипались. Тепер не втечеш від мене, чутиму де ти ступатимеш.
Микола злякався, сховався під лавку й сидить тихенько. А як минув перший страх, то став думати, як має обдурити песиголовця. Почав кидати горіхи в різні кути. Песиголовець думає, що то Микола ходить і давай бігати по хаті, щоби його зловити. Тоді Микола назбирав цілу жменю горіхів і кинув їх до дверей. Песиголовець вирішив, що Микола вискочив з хати, і кинувся у двір. Вибіг так швидко, що й двері не закрив. А за ним у відкриті двері вискочив і Микола.
— Ну тепер вже тебе не боюся. Ніц вже ти мені не зробиш! — крикнув песиголовцеві.
Спинився песиголовець і думає, як має відомстити своєму ворогові.
— Слухай, ти! Я подарую тобі дорогого персня. Йди бери його.
Микола здалека глянув на перстень, а той і справді дуже файний. Лиш страшно Миколі підійти за перснем і почав казати, щоби поклав песиголовець персня на землю.
— Тепер бери, я тебе не зачеплю,— сказав песиголовець, поклавши перстень. А сам подумав: «Ти лиш візьми його, подивимось, що далі буде!»
Взяв Микола персня і лиш одів його на палець, як перстень почав кричати:
— Ходи, ходи!
Песиголовець вчув голос персня і погнався за Миколою. Даремно Микола намагався зняти перстень з руки: той ніби приріс до пальця.
Довго ганявся песиголовець за Миколою. Нарешті вхопив Микола топір і відтяв собі пальця. А тоді взяв його разом з перснем, вибіг на високу скелю і кинув в урвище. А перстень все кричить:
— Ходи, ходи!
Песиголовець побіг на голос, зірвався зі скелі і впав у провалля. Там він і згинув.
А Микола випустив овець з сараю, знайшов братів, і пішли вони додому. Були вже пастухи недалеко від села, як побачили, що женуться за ними інші песиголовці. Але брати швидко перейшли з вівцями річку, і песиголовці не змогли їх наздогнати.
Прийшли брати в село, віддали овець хазяям і дістали за роботу хорошу платню. Потім поодружувались і, певне, дотепер живуть. Лиш відтоді вже ні один з братів, зачувши вночі незнайомий голос, не відкликався на нього.
 
Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.


Благотворительная организация «СИЯНИЕ НАДЕЖДЫ»


Другие новости по теме:
    Про сімох братів-гайворонів і їх сестру (на украинском языке)
    Жили на світі чоловік та жінка, і в них було сім синів, але ті сини не жили в згоді, а завжди ворогували та билися поміж собою. Мати сердилася за те на них.Одного разу поїхав батько у ліс по дрова, а ... Подробнее

    Про злидні
    Було собі два брати: один бідний, а другий багатий. У багатого і хліба, і худоби, і землі, і грошей багато; а в бідного не було чого й пообідать. І він таки спочатку жив собі гарненько, аж поки не пос ... Подробнее

    Цап та баран (на украинском языке)
    Був собі чоловік та жінка, мали вони цапа й барана. І були ті цап та баран великі приятелі — куди цап, туди й баран. Цап на город по капусту — і баран туди, цап у сад — і баран за ним.— Ох, жінко,— ка ... Подробнее

    Убогий та багатий (на украинском языке)
    В іншому царстві, у козацькому гетьманстві, у такому селі, як Пикарі, там жило два брати: один убогий, другий багатий. От у багатого дуже багато усього було, тільки не було дітей. А у бідного — тільки ... Подробнее

    Дівчина-тростинка
    У одному селі жив сирота Іванко. Як умирали його тато й мама, то лишили йому стару хатку і городу латку.А в тому селі був дідич Стульморда. Люди його обходили десятою дорогою, бо ніхто з ним не хотів ... Подробнее

    Розум та щастя (на украинском языке)
    Iшли собі десь розум та щастя та й засперечались, Розум каже, що він сильніший, а щастя — що воно. Сперечались вони, сперечались та й розійшлись. Щастя пішло у ліс, а розум пішов та одному хлопчикові ... Подробнее

    Телесик (на украинском языке)
    Жили собі дід та баба. Вже й старі стали, а дітей нема. Журяться дід та баба: «Хто нашої й смерті догляне, що в нас дітей нема?» От баба й просить діда:— Поїдь, діду, в ліс, вирубай там мені деревинку ... Подробнее

    Дерево до неба (на украинском языке)
    Десь за горами, за лісами, не знати в якій державі жив раз один цар. Старий уже був. Держава велика, а наслідника нема. Тільки одна донька.Підросла дівка, вже на одданні, і цар почав думати, як би доч ... Подробнее

    Коза-дереза (на украинском языке)
    Були собі дід та баба. Поїхав дід на ярмарок та й купив собі козу. Привіз її додому, а рано на другий день посилає дід старшого сина ту козу пасти. Пас, пас хлопець її аж до вечора та й став гнати дод ... Подробнее

    ЇЖАК ТА ЗАЄЦЬ ЇЖАК ТА ЗАЄЦЬ
    Був собі їжак.Якось вийшов він раненько з своєї домівки подивитися на білий світ.Вийшов та й каже сам до себе:А піду лишень у поле — подивлюся, як там моя морква та буряки.Іде собі та пісеньку мугикає ... Подробнее





ВХОД НА САЙТ:

ПОИСК ПО САЙТУ:

Расширенный поиск по сайту

 

ЛЮБИМЫЕ МУЛЬТФИЛЬМЫ
КАЧАЙ БЕСПЛАТНО

САМОЕ ПОПУЛЯРНОЕ НА САЙТЕ :

РЕКЛАМА


   Яндекс.Метрика